Туристичні послуги і порядок в'їзду в Крим

Крим і Севастополь - територія України, тимчасово окупована Російською Федерацією. Нижче зібрано, хто за правом ЄС не може надавати там туристичні послуги, і як український закон регулює в'їзд. Це переказ норм із посиланнями на акти, не заміна їхнього тексту.

Заборона ЄС

З 20 грудня 2014 року заборонено надавати послуги, безпосередньо пов'язані з туристичною діяльністю в Криму або Севастополі. Норма стоїть у статті 2d Регламенту Ради (ЄС) № 692/2014. Сам регламент ухвалено 23 червня 2014 року, і спершу він стосувався імпорту товарів. Статтю 2d додано Регламентом (ЄС) № 1351/2014 від 18 грудня 2014 року. Його опубліковано 19 грудня 2014 року, чинності він набрав наступного дня.

Окремо заборонено круїзному судну заходити в порти півострова з переліку додатка III. Заборона стосується суден під прапором держави ЄС, суден судновласника ЄС і суден, за експлуатацію яких відповідає оператор ЄС. Виняток - захід через морську безпеку в надзвичайній ситуації, з повідомленням компетентного органу.

Регламент діє на території ЄС, на повітряних і морських суднах під юрисдикцією держави ЄС, на громадян держав ЄС незалежно від місця перебування, на компанії, створені за правом держави ЄС, і на будь-яку компанію в тій частині бізнесу, яку вона веде в ЄС. Покарання за порушення встановлює держава ЄС (стаття 8). Це пряма заборона, а не автоматичний запис у санкційному списку.

В'їзд за українським законом

Закон України № 1207-VII від 15 квітня 2014 року «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначає порядок в'їзду. Громадянин України в'їжджає і виїжджає через контрольні пункти з документом, що посвідчує особу і громадянство. Іноземець і особа без громадянства - лише зі спеціальним дозволом і лише через ці пункти.

Через ці пункти не проходить ні в'їзд із території Російської Федерації (Керченський міст, аеропорт Сімферополя, морські порти), ні наземний шлях через тимчасово окупований південь України. Такий в'їзд може закрити подальший в'їзд в Україну.

Стаття 332-1 Кримінального кодексу України карає порушення цього порядку лише тоді, коли його вчинено з метою заподіяння шкоди інтересам держави. Сам перетин без цієї мети стаття злочином не називає.

Чого український закон не встановлює

Немає норми, за якою туроператор, зареєстрований на підконтрольній території, самим фактом організації поїздки автоматично вчиняє злочин.

Стаття 13 того самого закону № 1207-VII стосується іншого. Господарська діяльність юридичної особи або підприємця, місцезнаходженням яких є тимчасово окупована територія, дозволена лише після зміни податкової адреси на іншу територію України. Правочин, стороною якого є такий суб'єкт, є нікчемним.

Закон України № 1644-VII від 14 серпня 2014 року «Про санкції» дає Раді національної безпеки і оборони право застосовувати санкції до названих осіб і компаній. Це окреме рішення щодо конкретних суб'єктів, а не автоматичний наслідок організації туру.

Норма, яка вже не діє

Постанова Кабінету Міністрів № 1035 від 16 грудня 2015 року забороняла на період окупації поставки товарів, робіт і послуг з тимчасово окупованої території на іншу територію України і в зворотному напрямку. Вона втратила чинність 23 вересня 2023 року на підставі постанови № 1000 від 15 вересня 2023 року. Посилатися на № 1035 як на чинну заборону турів не можна.