Кізіл-Таш
Кизил-Таш - скеля над Гурзуфом заввишки 48 метрів і близько 120-130 метрів у поперечнику, схожа на велетенський кам’яний барабан, що завалився набік. Назва кримськотатарська й означає Червоний камінь, хоча сам камінь сірувато-білий із жовто-помаранчевими плямами: з кольором тут вийшла невеличка плутанина.
Стоїть скеля біля селища Краснокам’янка над Гурзуфом, неподалік Ялти. Складена вона щільним темно-сірим вапняком, схожим на мармур, розбитим безліччю тріщин під кутом 35-40 градусів, тож будову камінь охоче показує неозброєному оку.
На гребені збереглися рештки фортеці XII-XIII століть, гніздяться птахи й росте рідкісна рослинність. З 1969 року Кизил-Таш має статус геологічної памʼятки природи, а місцевість ще й славиться вином: тут роблять білий мускат Червоного каменя.
FAQЧасті запитання
Що таке Кизил-Таш і чому він так називається?
Це скеля над Гурзуфом заввишки 48 метрів і близько 120-130 метрів у поперечнику, схожа на гігантський кам'яний барабан, що завалився на бік. Назва кримськотатарська й перекладається як "Червоний камінь", хоча сам камінь сірувато-білий із жовто-помаранчевими плямами - з кольором тут вийшла невеличка плутанина.
Де це і як дістатися?
Скеля стоїть біля селища Краснокам'янка над Гурзуфом, неподалік Ялти. Орієнтуйтеся на Краснокам'янку - звідти до неї найближче.
З чого вона складається?
З щільного темно-сірого вапняку, схожого на мармур, з кристалами кальциту. Камінь розбитий безліччю тріщин під кутом 35-40 градусів, тож роздивитися його будову можна неозброєним оком.
Що там цікавого, крім самої скелі?
На гребені збереглися рештки фортеці XII-XIII століть, гніздяться птахи й росте рідкісна рослинність. А ще місцевість славиться вином - саме тут роблять "білий мускат Червоного каменя", який збирав золоті медалі.
Це охоронна територія?
Так, з 1969 року Кизил-Таш має статус геологічної пам'ятки природи площею 2 гектари й входить до природно-заповідного фонду. Тобто поводьтеся як гість, а не як господар.
Тури через цю локацію
Звіти з цих маршрутів
Докладний щоденник походу «Пурпурові вітрила» 19 липня 2009 Всі ми з'їхалися з різних міст, незнайомі один одному люди, вирвалися з цього шуму і пилу. Всім захотілося романтики,…
Щирі рекомендації учасниці походу "Пурпурові вітрила" 19 липня 2009 Ніколи! Ніколи! Ніколи не ходіть у гори! Навіть якщо раптом у вашу голову закралися привабливі думки про…
Від московської кільцевої автомобільної дороги до гори Клементьєва - 1501 км та 22 години їзди. Від гори Клементьєва до Коктебеля - зовсім не 15 хвилин прямою, а шість днів шляху по…
Це було першопроходження довгоочікуваного нового маршруту. На таке відповідальне і нелегке завдання зібралася дуже цілеспрямована і досить досвідчена команда. Можливо тому і вдалося…
Цей похід, крім красивих видів і моря пригод, подарував мені настрій, який не так вже й легко придбати: «Жити сьогоднішнім днем». Коли ти йдеш на тиждень від цивілізації і забуваєш…
Мемуар про похід за маршрутом Пурпурові вітрила , скоєному 25-30 липня 2010 року. Збираючись на цей маршрут, я уявляв собі гори Кіммерії трохи інакше - досить пологими і завдяки…