Стара Гута

Найпростіше їхати з Івано-Франківська через Богородчани й Солотвин, а далі вгору долиною Бистриці Солотвинської до села Гута, частиною якого є Стара Гута. Дорога асфальтована майже до кінця, останні кілометри - гірський ґрунтовий шлях, тож автобус тут рідкість, зручніше своїм авто чи трансфером. Орієнтир по дорозі - президентська резиденція «Синьогора», яку годі не помітити.

Стара Гута - зручна брама в Центральні Горгани, звідки прокладають маршрути на Сивулю (1836 м, найвищу вершину Горган), Ігровець і Високу. Долинами приток Бистриці підіймаються до полонин, а вже звідти набирають висоту гребенями. Це радше походи на кілька днів, ніж прогулянка на пів дня.

Горгани - не для новачків-одинаків: маршрути тут переважно середньої й вище складності через каменисті гребені та славнозвісне гірськососнове криволісся, крізь яке подекуди буквально продираєшся. Стежки не завжди марковані, тому знадобляться навігація, запас часу й фізична форма. Одноденний вихід на найближчі полонини під силу й підготованому туристу-аматору.

Класичний сезон - з червня по вересень, коли на гребенях уже нема снігу, а стежки просохли. У травні на висоті ще можуть лежати сніжники, а восени рано темніє й псується погода. Взимку тут по-своєму гарно, але це вже маршрути для лижних туристів зі спорядженням, а не для першого знайомства з Горганами.

Стара Гута - маленьке гірське село, тож повноцінних магазинів чекати не варто: харчі, газ і все потрібне надійніше закупити ще в Солотвині або Івано-Франківську. Ночівля - це переважно садиби агротуризму в самій Гуті чи довколишніх селах, а на маршруті вже намет. Воду набирають із гірських потоків (Бистрик, Рипна), але вище вздовж хребтів джерела трапляються не щокроку, тож несіть запас.