Кримська легенда - Коваль з Демерджі

Здавна увірвалися на кримську землю орди кочівників-завойовників. Жителі Криму не корилися прибульцям: вони винищили чимало непроханих гостей. Чим далі завойовники просувалися вглиб півострова, тим більше жителі потребували зброї. І вони підійшли до гори, яку звали Фунна - Димляча гора. Околишні жителі славилися ковальською майстерністю.

- Ось ми куватимемо зброю! - сказав старший. Відтоді завойовники почали отримувати нову зброю, яку на вершині гори виковував чоловік з чорною бородою, коваль, що мав якусь магічну силу.

Околишні поселення знелюдніли. Найдужчих чоловіків відводили до кузні, де, закуті в кайдани, вони працювали до знемоги. Гинули вони від каторги, голоду та злиднів.

Наближався кінець усьому живому навколо гори: пересихали струмки, перестав родити виноград, зів'яли плодові дерева.

Тоді одна дівчина на ім'я Марія вирішила поговорити з господарем вогню.

- Послухай мене, чужий чоловіче, не губи людей, іди геть.

- Ні, я не йду. Я залишу тебе тут. Ти будеш моєю... Він простяг руку до дівчини. Вона відштовхнула його з усіх сил.

Впав він біля печі, обпалив волосся й одяг. У нестримному гніві схопив щойно викований кинджал - і Марія впала йому до ніг непритомна.

Стара сива гора не витримала такого лиходійства. Вона затрусилася від низу до верху, ширше розкрилося її жерло, і чорнобородий чоловік зі своїми помічниками-прибульцями впав у її розпечену глибину.

Коли полум'я згасло і порох осів, стали видні кам'яні статуї - потворні подоби коваля та його помічників. А на найвищому місці гори з'явилася скеля, схожа на жіночу голову. Вона нагадувала Марію - останню жертву жорстокого коваля.

Відтоді Фунна потухла; давню назву гори - Димляча - забули. Але люди згадали всі страждання, і гора отримала нову назву «Демерджі», що означає «Коваль».

Крим тимчасово окупований Російською Федерацією. Наразі це не місце для туризму.