Високогірна обсерваторія на Чорногорі

Проблема будівництва нової обсерваторії виникла в Польщі після Першої світової війни, оскільки існуюча обсерваторія, розташована у Варшаві, ставала все менш придатною для астрономічних спостережень через швидкий розвиток міста. Але видатків Варшавського університету та Міністерства віросповідань і народної освіти було недостатньо для реалізації такого проекту.
У 1935 році генерал, інженер Леон Вербецький від імені Союзу державної оборони запропонував професору Михайлу Каменському (директор астрономічної обсерваторії Варшавського університету) побудувати астрономічний відділ метеорологічної обсерваторії. Її будівництво було заплановано в найкоротші терміни в Карпатах на вершині Піп Іван. Будівництво обсерваторії розпочато влітку 1936 року (за проектом архітекторів Марчевського К. та Погоського Йо.).

Цей проект був визнаний найкращим у закритому конкурсі. Стіни обсерваторії складаються з вапнякових блоків товщиною 1,5 м на рівні підземного поверху і 1 м на рівні першого та другого поверхів. Всередині будівля утеплена, оскільки між сухим корком та каменем є смоляний шар. Зі сходу - двоповерхова, із заходу - п’ятиповерхова через розташування на схилі. Двосхилий дах був покритий мідними плитами. Телескоп був розташований у ротонді з півдня. Із залізничної станції Ворохта будівельні матеріали доставляли лісовими стежками на гуцульських конях або руками. Було докладено великих зусиль для перенесення 33 скринь із деталями купола на висоту Піп Іван. Найбільший важив 950 кг. Урочисте відкриття відбулося 29 липня 1938 року. З початком Другої світової війни працівники обсерваторії евакуювали найцінніше обладнання: 5 лінз великого діаметру, 2 лінзи меншого діаметру, 2 мікрометри та 2 хронометри. У листопаді 1939 року ці речі були перевезені до Будапештської астрономічної обсерваторії, наприкінці війни до Відня і, нарешті, знову повернуті Польщі в перші післявоєнні роки. Трилінзовий об'єктив зберігається в Шльонському планетарії. Об’єктив рефрактора кілька років використовувався для візуального спостереження зірок в Островику. Наприкінці 1939 року сама споруда та залишки обладнання на висоті Піп Іван перейшли у власність радянської влади. До кінця червня 1941 р. там проводилися метеорологічні спостереження. Запускалися радіозонди і кулі-пілоти. У цей період директором обсерваторії був Коростенко М. Коли Німеччина напала на СРСР, до пізньої осені 1941 р. в будівлі обсерваторії розмістився загін угорських військ.
У травні 1942 р. обсерваторію на Чорногорі відвідав комісар астрономічних обсерваторій генерал-губернатора Вальтер К. За його вказівкою металеві компоненти астрографа були перевезені до Львова. Досі вони зберігалися в будівлі фізичного факультету Львівського державного університету на вулиці Кирила і Мефодія.
Відтоді обсерваторія стояла покинутою, а мешканці забрали все цінне, включно з мідними пластинами купола та даху. Наукову роботу на вершині було перервано на десятиліття — до сучасного етапу відновлення.

Основним інструментом астрономічної обсерваторії був 33-сантиметровий астрограф, виготовлений на фірмі «Sir Howard Grubb, Parsons and Co» в Ньюкаслі, Великобританія. Він був розроблений за англійською технологією на двох стовпах, що гарантувало стабільність. Його рух задавався електродвигунами, що автоматично регулювалися спеціальним хронометром із секундними контактами. Астрограф розташовувався в куполі (англійського виробництва) діаметром 6 м, покритому мідними металевими пластинами. Купол обертався електричними двигунами. Монтаж астрографа здійснив магістр Мацей Бєліцький, який провів перші спостереження для його вивірення в 1937 р. Бєліцькому вдалося отримати 4 зображення планетоїда (704) Інтерамнія. Через кілька місяців було зроблено 2 знімки комети Юрлова-Ахмарова-Гасселя. Ці знімки добре відомі в журнальних публікаціях. Усі інші матеріали були втрачені під час Варшавського повстання 1944 року.

Начальником обсерваторії був магістр метеоролог Владислав Мідович. Метеорологічні спостереження виконували Францішек В'ятр, Бернард Ліберра, Стефан Щирбак. Останній також виконував астрономічні спостереження і водночас був керівником обсерваторії.

Відновлення обсерваторії (2012–2026)

З 2012 року Карпатський національний університет імені Василя Стефаника разом із Варшавським університетом системно відновлюють історичну будівлю на Піп Івані (2028 м). 27 серпня 2026 на її базі відкрили Міжнародний центр колективного користування науковим обладнанням: у куполі встановлено телескоп, планують дистанційне керування. Частину приміщень займає найвища в Україні високогірна рятувальна станція ДСНС. Будівля працює як науковий і рятувальний об'єкт, а не як музей чи туристичний притулок — деталі доступу див. на сторінці Наукового центру «Обсерваторія».