Софійський собор

Собор Святої Софії є ​​історичною частиною Стародавньої Київської Русі, яка збереглася неушкодженою з моменту побудови в 1037 році.

Будівничим був один із найздібніших києворуських князів – Ярослав Мудрий. У Х столітті храм був культурним центром усієї Києво-Руської держави.

На базі було створено багато наукових товариств і шкіл. Їх члени писали, перекладали та коментували наукові та релігійні книги.

Ярослав Мудрий створив у соборі величезну бібліотеку. Воно зникло десь у середньовіччі — подія, яка досі залишається загадкою для істориків.

У 17-18 століттях навколо собору були побудовані інші кам'яні будівлі, які перетворили комплекс на монастир.

Інтер'єр собору залишився незмінним з 11 століття! Найбільш вражаюча частина інтер’єру – близько 3000 квадратних метрів давньоруських фресок. Сяючий мозаїчний фон містить не менше 177 кольорів. У центрі видно постать Марії Оранти з піднятими руками.

Середньовічна легенда говорить, що Київ проіснує стільки, скільки проіснує Свята Софія.