Велопохід Каппадокією

Для громадян України віза в Туреччину не потрібна. Збір групи в аеропорту міста Кайсері в першій половині дня (час обговорюється окремо). Зазвичай всі летять туди з пересадкою в Стамбулі (Pegasus Airlines або Turkish Airlines). Авіаквитки учасники купують самостійно, але якщо треба, ми можемо допомогти порадою.

Мета нашої сьогоднішньої радіальної велопрогулянки - сірчисте озеро Нар розташоване в кратері згаслого вулкана. Часом озеро буквально кипить від газів, що піднімаються з глибин. Однак це не завадить нам скупатися :)

Дорога до озера лежить через плоскогір'я і по шляху ми подивимося печерне місто Савріхісар і також так звану Червону церкву, проїдемо по каньйону і парочці лавових потоків (застиглих зрозуміло).
Відстань 60 км

Каньйон Ихлара це своєрідний оазис посеред висушеного сонцем і вітрами вулканічного плато. По дну глибокої ущелини тече річка на берегах якої вирує життя: ростуть дерева, пасуться вівці і сновигають туристи. Ми проїдемо каньйон наскрізь, відвідавши при цьому кілька вигадливих печерних храмів з непогано збереженими фресками візантійського періоду. В кінці шляху ми вискочимо біля села Селіма. Далі вирушимо до оглядового майданчику з видом на пейзаж, цілком придатний для "Зоряних війн".

До вечора приїжджаємо назад в Гюзельюрт
Відстань 40 км.

Сьогодні ми міняємо місце проживання. Пакуємо речі і на машині відправляємо їх в селище Гереме. А самі на велосипедах їдемо дивитися підземне місто Дерінкую. Це дійсно місто - 12 поверхів, кілометри тунелів, 4 тисячі років історії.

П'ятий день велопоходу по Каппадокії почнеться з поїздки в село Чавушин. Над нею піднімається дірява скеля, ґрунтовно погризена величезною кількістю рукотворних печер. Колись вони були церквами, будинками і виноробнями, а зараз перетворилися в рай для туристів. Тут можна лазити годинами ... Але нас чекають пригоди - їдемо в Рожеву долину, одну з головних в Каппадокії. Промчавши по лабіринту стежок і кам'яних веж (це вулканічні "перібаджалари» - так звані чарівні каміни) ми піднімемося на оглядовий майданчик Sunset point. Потім нас чекає тривалий швидкісний спуск по дну чергової "марсіанської" ущелини - Red Valley (Червона долина).

Увечері йдемо вечеряти в екзотичне печерне кафе облаштоване в перібаджаларе. Національна кухня, жива музика, трохи каппадокійського вина.
Відстань 35 км.

Наступний об'єкт нашого велотуру - Долина Любові. По ній ми піднімаємося до фортеці Учхисар. Як здавна заведено в Каппадокії, вона не побудована з цегли, а видовбана в величезній скелі. Її вершину ми вже неодноразово бачили в попередні дні подорожі, тепер оцінимо панораму Каппадокії з її висоти.

Грунтовою петляє серед садів і виноградників їдемо в селище Ортахісар - центр килимарства. Відвідуємо ще одну скельну фортецю, а потім майстерню, де тчуть килими з шовку. Повертаємося в Гереме.
Відстань 50 км

Ще одна традиційна розвага для туристів в Каппадокії це польоти на повітряних кулях. Незважаючи на досить високу вартість (близько $ 150 з людини), цей вид відпочинку користується величезною популярністю. Щодня на світанку небо над Гереме буквально наповнюється повітряними кулями. Це неймовірне видовище, навіть якщо дивитися з землі. Але ж можна і полетіти (оплачується окремо) ...

Якщо до польотів ви ще не готові, то можна прогулятися в музей під відкритим небом або піднятися на оглядовий майданчик на скелі над містом. Після обіду ми пакуємо велосипеди, вантажимо багаж в мікроавтобус і їдемо в аеропорт Кайсері. Велотур по Каппадокії завершено - можна летіти додому або продовжити відпочинок в Туреччині (поїхати до моря).