Ніч без ліхтаря на віа феррата: у Доломітах рятувальники встигли до погіршення погоди
Увечері 29 жовтня гірські рятувальники в італійському Трентіно провели дві паралельні операції. Перший виклик надійшов через зникнення жителя плато Віголана 1933 року народження. Чоловік пішов по гриби в лісовий масив над селом Бозентіно й не повернувся додому, після чого його дружина звернулася по допомогу. До пошуків залучили підрозділ рятувальників із Левіко та місцеві пожежні команди. Близько 18:30 літнього грибника розшукали неушкодженим і супроводили до його машини.
Майже одночасно допомога знадобилася на висоті в масиві Доломіти-ді-Брента. Сімнадцятирічний турист з Угорщини проходив складну ділянку віа феррата Оліва Детассіс, що є відгалуженням маршруту Боккетте Альте, коли його зненацька застала ніч. Підліток не мав із собою налобного ліхтаря та одягу, розрахованого на нічну температуру в горах, тому викликав службу 112.
Через ризик швидкого погіршення погодних умов координаційний центр негайно відправив у гори рятувальний гелікоптер. Борт устиг підійти до скель у сутінках, підняти юнака та доправити його вниз у долину до настання штормової негоди.
Контекст
Віа феррата Оліва Детассіс (Sentiero Oliva Detassis) у гірській групі Доломіти-Брента вважається одним із найбільш відкритих і фізично вимогливих маршрутів регіону. Її ключова особливість — подолання понад 100-метрової прямовисної кам'яної стіни за допомогою безперервної серії вертикальних металевих драбин, що з'єднують льодовиковий цирк Брентей із перевалом Боккетта-Басса-деї-Массоді на висоті майже 2800 метрів.
Цей маршрут часто використовують як швидку, але технічно сувору ланку для виходу на висотну стежку Боккетте-Альте або спуску з неї. Через значну експозицію на північно-західних скелях скельна поверхня та залізні щаблі можуть залишатися вологими й холодними навіть у розпал літа, а загальний перехід із підходом і поверненням до долинних притулків забирає від 6 до 8 годин активного руху.