Лікійська стежка: Захід + Центр

Збір групи в курортному містечку Олюденіз близько полудня. Якщо хочете політати на парапланах (~60$) або повалятися на пляжі, приїжджайте на кілька годин раніше. Почитайте, як дістатися до Олюденіза. Найближчий аеропорт – Даламан (1,5 год на автобусі). До аеропорту Анталії 4-5 годин їзди. Можна прилетіти напередодні увечері та переночувати в готелі.

З Олюденіза на мікроавтобусі піднімаємось на вершину гори Баба-Даг (1969 м). Саме звідси злітають численні парапланеристи, і звідси розпочнеться наш похід, а точніше західна частина Лікійської стежки. Але спочатку фотографуємось на оглядовому майданчику.

Починаємо спуск південним відрогом Бабадага. Послідовно проходимо альпійські луки, ялівець, ліванські кедри, сосновий ліс. Розбиваємо табір і ночуємо в затишній гірській долині на висоті 1300 м.

Продовжуємо спуск - стежка петляє через ліс, дражнячи нас морськими краєвидами. Невеликий привал у кафе (фреш, коржики, айран) біля села Кірмі. Потім проходимо крісло Птушкіна і спускаємося в селище Фаралія. Тут є магазин, а заночувати можна як у наметах на романтичних терасах, так і в приватному пансіоні.

У жодному разі не втрачаємо часу - швидко скидаємо рюкзаки, беремо плавки/купальники та йдемо на вечірню радіалку. Охочих підбадьоритися чекає екстремальний спуск у Долину Метеликів - 280 метрів гострих вражень та адреналіну. Якщо не захочете дертися по скелях, то можна буде просто залишитися в таборі та відпочити.

На дні Долини метеликів більшість групи просто зависне на пляжі. Але якщо захочете, то можна пройтися углиб каньйону до невеликого водоспаду. Перед заходом сонця повертаємося в Фаралію по скелях (вгору дертися набагато простіше).

З Фаралії йдемо альтернативною гілкою Лікійської стежки, вздовж моря. Спочатку підіймаємося на величезний скельний уступ, що нависає над морем, а потім плавно спускаємось до берегової лінії. Відпочиваємо на пляжі поблизу мальовничого мису Ак-Таш (Білий камінь). У другій половині шляху матимемо новий краєвид - побачимо приголомшливу гірську гряду Сім мисів (Едібурун).

Приходимо до селища Кабак. Тут також є вибір - можна поставити намети в кемпінгу (душ, туалет) або поселитися в будиночках (бунгало). Увечері гід веде охочих на пошуки пригод у місцевому каньйоні. Там справжні джунглі, тінь і можна тинятися по коліно у воді і дертися по ущелині у пошуках каскадного водоспаду.

Спускаємось на пляж і наймаємо катер до Райської бухти. Морем огинаємо кілька мальовничих мисів і десантуємося на білий пісок Райської бухти. Купаємось і готуємось до виходу.

Від Райської бухти переходимо вздовж моря до загадкових руїн у Піратській бухті. Насправді тут було грецьке рибальське село Калабаніта (Калабантія), але, погодьтеся, пірати звучать цікавіше. Далі ми матимемо затяжний підйом (400 м), тому має сенс зробити привал у цій бухті і знову викупатися.

Вибираємось на плато неподалік старовинної куполоподібної цистерни. Далі все буде набагато простіше – йдемо через поля та сади до села Богазичі. Ставимо намети у старовинному оливковому саду на схилі гори. Увечері вже традиційна радіалка на руїни лікійського міста Сідіма.

Дуже насичений день. Сьогодні ми майже не ходимо із рюкзаками. За нами приїде мікроавтобус і цілий день возитиме нас по окрузі. Почнемо з руїн лікійського міста Ксанф (Ксантос) – амфітеатр, форум, гробниці. Потім поїдемо в каньйон Саклікент. Це дуже вузька (до 3 м) і дуже глибока ущелина (до 300 м), дном якої тече річка. Йдемо вглуб каньйона прямо по воді. Потім обідаємо та їдемо до водоспаду Gizli, де знову блукаємо по воді та фоткаємось.

Потім їдемо назад до моря. Там дивимося руїни однієї з лікійських столиць – Патари. А потім проводимо захід сонця на заповідному пляжі Патара. Це широчезна смуга піску завдовжки 12 кілометрів, де ночами гніздяться морські черепахи. Саме тут закінчується Західна Лікія.

Пізно ввечері мікроавтобус привозить нас у курортне містечко Каш (супермаркет, ресторани, банкомат), де ми ночуємо в готелі.

На набережній Каша наймаємо човен, який доставить нас на інший бік затоки (20 хв) на усамітнений пляж Нурі. Тут робимо коротку радіалку до лікійського некрополя Себеда, потім купаємось і нарешті знову надягаємо рюкзаки. Починається Центральна Лікія, і сьогодні буде повноцінний похідний день - ми перетнемо кілька мисів, викупаємось ще в трьох бухтах, пройдемося по гострих скелях каррового пляжу. На шляху буде багато перепон - колючі кущі, каміння на стежці, занадто привабливе море :) На ніч зупиняємось на пляжі в бухті Юзюмлю.

Сьогодні останній ходовий день, і він буде досить довгим - запасіться силами. Подолаємо затяжний підйом (250 м) старовинною римською дорогою. По дорозі зазирнемо на зруйновану сторожову вежу з розкішним панорамним оглядом.

Перетинаємо плато, минаємо село Bogazcik і розташовуємося на обід біля підніжжя пагорба. На його вершині ховається невелике, але украй атмосферне лікійське городище Аполлонія. Швидко оглядаємо його та починаємо затяжний спуск до моря.

Проходимо крізь залишки античного міста Аперлаї, що розбагатіло на видобутку "королівського пурпуру" і виходимо до бухти, де є затоплені саркофаги та мальовничий Purple house. Перетинаємо вузький перешийок, який сполучає півострів Сичак з великою землею і розбиваємо табір на березі велетенської затоки.

Випробування закінчилися – сьогодні у нас релакс. Більшу частину дня ми пересуватимемося на катері - будемо дивитися пам'ятки та багато купатися. Катер підбере нас буквально за 100 метрів від табору і відвезе до знаменитої турецької Атлантиди (острів Кекова). Це античне місто, що пішло під воду. Крім того, ми побачимо "Акваріум", піднімемося на фортецю хрестоносців у селі Кале (Сімена), зазирнемо в піратську печеру. Обідаємо прямо на борту, а потім знову купаємось у відкритому морі.

У другій половині дня висаджуємось на берег поблизу музейного комплексу Андріаке. Це черговий античний порт і тут, крім звичних руїн, можна побачити підземне водосховище (як у Стамбулі) і колекцію лікійських артефактів.

З Андріаке на таксі їдемо (30 хв) до міста Демре. Тут можна відвідати величезний амфітеатр і некрополь Міри Лікійської, а також храм, де на заході Римської імперії служив той самий Святий Миколай (передвісник Санта-Клауса). На цьому тур Лікійською стежкою завершується. Із Демре можна легко (на автобусі) поїхати в аеропорт Анталії або Даламана. Якщо ж ви бажаєте залишитися ще на пару днів біля моря, то гід порадить, де краще зупинитися.