Цей звіт про тур: Високі Татри 🗓 червень 2016 р.
Перше знайомство з польськими Татрами справило на мене величезне враження. Всього за кілька годин від кордону України виявляються "ростуть" такі великі та суворі гори. Вони схожі одночасно і на Альпи, і на Кавказ і мою улюблену Норвегію.
На Гевонт ми тоді лізли простодушно - найдовшим маршрутом, без використання канатки і з явно зайвими відгалуженнями на маршруті. Пізніше я розібрався у пріоритетах та змінив наповнення цього дня походу. На краще, зрозуміло:)
Швинниця – наша перша справжня вершина у Польщі. Саме вона дала нам зрозуміти до чого готуватися на стежці Орлів і підштовхнула наших дам до рішення влаштувати собі денку.
Стежка Орлов змусила всіх нас понервувати. У нас тоді не було ні касок, ні кішок, і деякі засніжені ділянки ми проходили з деяким ризиком. Але все обійшлося, а здобутий досвід дуже допоміг у наступних походах Татрами.
На шляху до п'яти озер погода трохи зіпсувалася, але після вчорашнього екстриму це не мало жодного значення. Приємно знову йти землею!
P.S. Я зібрав ці відео в одній статті через 4 роки після того веселого походу. І знаєте, було дуже приємно все це переглянути. Втома та страхи давно забулися, залишилися лише приємні спогади про нову країну.