Рила та Пірин

Наш мікроавтобус прибуде до Софії приблизно о 9-й ранку. Там ми підберемо учасників, які прилетіли літаком, і разом поїдемо до містечка Сапарева-Баня. Воно відоме своїми мінеральними водами. Швидко оглянувши найгарячіше в Європі мінеральне джерело (103 °C) у вигляді гейзера, вирушаємо до гірськолижного підйомника, який допоможе нам набрати висоту на початку маршруту. Піднявшись, трохи відходимо від підйомника й стаємо на ночівлю біля Семи Рильських озер. Після виснажливого переїзду всім захочеться відпочити, тож перехід буде мінімальним.

Сьогодні перший справжній ходовий день. Ідемо через Національний парк «Рила» вздовж ланцюжка мальовничих озер на висоті близько 2000 м. Далі, піднявшись на перевал Розділа, пройдемо хребтом із вершинами понад 2600 м - Вазов Верх, Додов Верх та інші. Ближче до вечора спустимося на ночівлю до мальовничого озера Єленського біля підніжжя вершини Мальовіца.

Ранковий перехід сьогодні - це спуск до хижі Мальовіца вздовж однойменного струмка. Від самої хижі знову піднімаємося, щоб продовжити шлях уздовж північних схилів хребта Орловець із химерними гострими скелястими вершинами, повз безліч озер. Найкрасивіші з них - Мапомальські озера та озеро Страшното. Стаємо табором біля озера Страшното. Воно й справді вражає: озеро оточують гострі скелі, а з глибини віє холодом.

Продовжуємо похід гірським масивом Рила. Пройшовши Поповокапські озера, почнемо спуск до лісового озера Сухото. На відміну від попередніх гірських озер, воно розташоване в хвойному лісі, а його береги вкриті високим різнотрав'ям. Тут і зупинимося на ночівлю.

Сьогодні продовжуємо спуск лісом до Кирилової поляни, а звідти коротко переходимо в бік Рильського монастиря вздовж річки Рильської. Біля неї зупинимося на пів дня. Усі охочі зможуть легко сходити до знаменитого Рильського монастиря - найбільшого й найгарнішого чоловічого монастиря Болгарської церкви, збудованого в X столітті.

Нескладний, але довгий підйом до Рибного озера. Залишаємо зону хвойних лісів, навколо - стланик і альпійські луки. Розбиваємо табір біля озера. Неподалік є гірський притулок, де можна буде докупити щось смачненьке до вечері.

Наближаємося до гори Мусала - найвищої вершини Болгарії та всього Балканського півострова. Поступово відкривається вид на велике водосховище Білий Іскр. Та й увесь гірський масив Рила видно як на долоні. Стаємо табором біля озера Гринчар.

На вершину йдемо налегко. Залишаємо намети біля озера, із собою беремо лише перекус, дощовики та воду. Слово «Мусала» означає «гора Бога». Очевидно, ця назва з'явилася ще за турків. А в минулому столітті ця гора довгий час називалася піком Сталіна. Підйом на висоту 2925 м займе від 3 до 6 годин, залежно від стану стежки. На такій висоті навіть улітку трапляються острівці снігу. Ближче до вершини є навіть ділянки з натягнутими страхувальними перилами. Увечері повертаємося до озера Гринчар.

Спускаємося до села Якоруда й переїжджаємо ближче до Національного парку «Пірин». Тут також безліч гірських озер та інших природних пам'яток (печери, водоспади тощо). Піднімаємося до підніжжя гори Віхрен, до однойменної хижі - гірського притулку. Ставимо намети.

Віхрен - найвища вершина Пірину та друга за висотою гора Болгарії. Її висота - 2914 м. Назва «Віхрен» означає «бурхливий». Вітер на вершині й справді неабиякий. Ми знову йдемо на вершину радіально, залишивши основний вантаж у таборі.

Прощаємося з незабутніми Рилою та Пірином і починаємо спуск до Банско - невеликого гірськолижного курорту. Шлях пролягає через каньйон Бандеришки, а далі лісом. Похід Болгарією завершено. У місті на нас чекатиме мікроавтобус. Виїжджаємо в бік кордону. Якщо хочете залишитися ще на пару днів біля моря, ми можемо висадити вас у районі Варни або Бургаса.

Інструктор може вносити зміни в маршрут!