Гірськолижний курорт Славсько

Зріз середини 2000-х. Гірськолижний курорт Славсько (іноді його називають Славське) розташований за 120 км від Львова на залізниці Київ-Ужгород. Мабуть, уже цей факт зробив його тоді найпопулярнішим гірськолижним курортом України. З Києва можна було сісти на поїзд, наступного ранку зійти на станції Славське і близько 10:00 бути на схилах. Жоден інший гірськолижний курорт не мав такої легкої доступності з такої кількості місць. Крім того, у Славському була велика різноманітність гір і лижних схилів, а також велика туристична спільнота. Завжди було багато справ.

До Славського можна було доїхати потягом і електричкою зі Львова, Києва та Харкова, а також маршрутним таксі зі Львова.

Гора Тростян

Ще однією причиною популярності Славського був широкий вибір схилів для лижників. Були чотири різні гори з лижними трасами. Найвідоміша, гора Тростян, на висоті 1232 м над рівнем моря з перепадом висот майже 500 м, мала найбільшу різноманітність схилів в одному місці з усіх гір України, зокрема складні траси для досвідчених лижників. За гідом середини 2000-х трас для початківців на горі не було. Види з Тростяна фантастичні.

До бази Тростяна з центру Славська (2 км) добиралися на «таксі». Дорога тоді була настільки погана, що з нею справлялися тільки військові вантажівки радянських часів.

Інші гори для катання в Славському

На іншому кінці селища гора Політех (офіційна назва Кремінь) ідеально підходила для новачків. Гора розташована приблизно за 20 хвилин ходьби від залізничної станції Славське. Був дуже пологий схил для початківців і три бугельні підйомники.

Гора Погар піднімається майже на 860 м і мала два бугельні витяги довжиною 700 м і 800 м. Траси були розраховані на лижників середнього рівня та досвідчених початківців.

Підйомники, черги, прокат лиж

За винятком крісельного підйомника, який піднімав від самого підніжжя гори до самої вершини, усі інші підйомники були бугельними. Черги в Славському, як відомо, були довгі*. Очікування від 30 до 90 (!) хвилин - не рідкість, особливо у вихідні та святкові дні. Крім того, багато бугельних підйомників на горі, здавалося, часто ламалися. Часто утворювалися великі бугри. Усе ж лижі були хороші, і лижники все прибували й прибували. Прокат гірськолижного спорядження був скрізь у Славському та околицях.

* У сезоні 2004-2005 рр. на горі Тростян можна було придбати дорожчі квитки на підйомники, які дозволяли лижникам ставати на початок черги. Ці квитки коштували близько 100 грн на день, або вдвічі дорожче за звичайні.