Софійський собор

Собор Святої Софії є історичною частиною Стародавньої Київської Русі, яка збереглася неушкодженою з часу побудови в 1037 році.

Будівничим був один із найздібніших києворуських князів - Ярослав Мудрий. У XI столітті храм був культурним центром усієї Київської Русі.

При соборі було створено багато наукових товариств і шкіл. Їхні члени писали, перекладали та коментували наукові та релігійні книги.

Ярослав Мудрий створив у соборі величезну бібліотеку. Вона зникла десь у середньовіччі - подія, яка досі залишається загадкою для істориків.

У 17-18 століттях навколо собору були побудовані інші кам'яні будівлі, які перетворили комплекс на монастир.

Інтер'єр собору залишився незмінним з XI століття! Найбільш вражаюча частина інтер'єру - близько 3000 квадратних метрів давньоруських фресок. Сяючий мозаїчний фон містить не менше 177 кольорів. У центрі видно постать Богоматері Оранти з піднятими руками.

Середньовічна легенда говорить, що Київ проіснує стільки, скільки проіснує Свята Софія.