Непальський пагорб Пун-Хілл

Пун-Хілл це дуже популярний пагорб висотою 3100 метрів у непальських Гімалаях неподалік селища Горепані. Пун-Хілл - чудовий оглядовий майданчик, звідки відкривається вид на гірські масиви Дхаулагірі та Аннапурни.

Насправді навколо повно таких же пагорбів з видом на гори. Але Пун-хіллу пощастило опинитися на роздоріжжі двох популярних трекінгових маршрутів ("Кільце Аннапурни" і "До базового табору Аннапурни") і таким чином теж набути популярності. Звичайно розвилка знаходиться не на вершині пагорба, а набагато нижче - в сідловині, де притулилося селище Горепані.

Більшість туристів, які відвідують Пун-Хілл, зупиняються на нічліг у Горепані та йдуть на пагорб у радіалку. Причому роблять це рано вранці - стартують із селища ще затемно, так щоб зустріти світанок на вершині (підйом займає трохи більше години). Це дійство вважається обов'язковим пунктом програми кожного туриста, що проходить через Горепані. А туристів тут ходить багато і тому щоранку на стежці до вершини утворюється суцільна низка любителів світанків. Світанок тут і справді правильний час для споглядання, оскільки пізніше гори починають затягуватися хмарами і вже до обіду взагалі нічого не видно.

Так ось, діставшись до вершини інтернаціональний натовп починає зустрічати світанок найхарактернішим для сучасної людини способом - споглядаючи його через видошукач фотоапарата (це не дорік, я сам такий самий). Фотографи кидаються по плоскій вершині у пошуках кращого ракурсу та шматочка вільного простору, щоб розмістити свої штативи та телеоб'єктиви. Інші туристи охоче виступають моделями - фоткаються, знайомляться, діляться враженнями. В результаті виходить движуха анітрохи не менш цікава і колоритна, ніж той світанок, який формально став приводом для заходу.

Я забув сказати, що на вершині пагорба встановлено металеву оглядову вежу висотою близько 10 метрів. Вежа цілком міцна і надійна, з широкими сходами, що особливо важливо в ранковий час, коли її щохвилини штурмують сотні туристів.

Якщо ви також хочете приєднатися до цієї міжнародної тусовки, то це можна зробити під час наших непальських турів "До базового табору Аннапурни" та "Знайомство з Непалом". Причому наші інструктори найчастіше наводять свої групи на вершину Пун-Хілла двічі. Перший раз увечері, у густих хмарах, просто щоб розім'яться, краще акліматизуватися до висоти та показати всім дорогу. Адже під час ранкового підйому на пагорб, на стежці відбувається такий хаос, що йти однією групою виходить далеко не завжди. Навіть навпаки можна отримати масу задоволення, влаштувавши невелику гонку до вершини. Лихо обганяючи неквапливі групи європейських пенсіонерів (деякі навіть їдуть на мулах) ти звертаєш менше уваги на власну перепочинок і легше перемагаєш лінощі.

До речі, вранці, крім туристів, на вершину піднімаються підприємливі місцеві жителі. Вони торгують гарячим чаєм та снікерсами. Тож замість термоса на прогулянку можна взяти гроші:)

Нещодавно на середині шляху з Горепані до вершини Пун Хіла побудували гарні ворота та поставили касу. Тепер вхід на пагорб платний (всього кілька доларів).