На каяках десь у морі

похід на морських каяках у Туреччині

Відгук про морський похід Турецька Атлантида, вересень 2020

Якраз минув місяць з нашої подорожі, тому можна писати пост. Похід на каяках десь в море ... Перша думка - це буде крута пригода.

На мій подив і чоловік і наші друзі швидко погодилися взяти участь у цій подорожі. Вже перед самим походом у мене були думки про те, що мої навички плавання залишають бажати кращого і взагалі напевно весляр з мене не дуже, але діватися вже було нікуди. Як то кажуть: бійтеся своїх бажань - вони мають властивість збуватися.

перше тренування з веслуваннязаходимо в грот на каяках

На мою думку перший день в будь-якому поході найскладніший і цей не був винятком. Море не надто допомагає тобі плисти, гребти все-таки необхідно. А ще у мене виявилась морська хвороба, чого я зовсім не очікувала. На обіді я вже думала про те, як буду збирати всі таблетки на яхтах що пропливають повз нас.

перший обід в бухті Чобан-Деревеслуємо на каяках

Однак краса навколо заряджає тебе на позитив і відмінний настрій. Тим більше такий похід відрізняється від пішого, адже в каяку ти проводиш лише 4 години на день. Прибувши на наш перший нічліг я повністю переконалася, що це вартувало того. Дикий пляж, вечеря і шикарний захід сонця - все, що потрібно для щастя мандрівникові.

Лікійська стежка, бухта Юзюм-Дерезахід сонця в поході Туреччиною

На наступний день ми вже були в Аперлаі (стародавнє лікійське місто). Так круто що ці руїни збереглися до нашого часу, сподіваюся після нас також залишиться щось, чим будуть захоплюватися нащадки.

швартуємось біля залишків античного міста Аперлаїготуємось до старту

На 3 день ми припливли до частково затонулого міста Сімена (Кекова). Цікаво розгадувати що б це могло бути: мені дуже сподобалися сходи, які просто йшли під воду. Погода і море радували нас своїм теплом, тому купатися можна було в будь-який час доби.

над затопленим містом біля острова Кекована воді також спекотнообідаємо та купаємось на острові

Потім ми тимчасово потрапили в цивілізацію. Душ з прісною водою і морозиво здавалися найкращими благами світу. Але ми рухалися далі, адже на наступний день ми повинні були побачити черепах.

ресторан та шейк у Калекойнаші каяки Калекой (Сімена)

Я ніколи не бачила черепах у морі, тому коли одна знизу підбила наш каяк і виплила поруч з ним, то я була в шоці. Вона була в довжину близько 1 метра, а то й більше. Чесно кажучи черепаха злякала нас своїми розмірами. До того ж вона виплила настільки близько до нас, що здавалося ніби вона прокусить наш каяк і він заповниться водою. Тому ми поспіхом відпливли від неї, а решта черепах були вже менше за розміром і милуватися ними було в задоволення.

наш наметовий табір на островіпроповзаємо під низеньким мостом

В кінці ми доїхали до нашої початкової точки за 40 хвилин на машині, а на каяку веслували 4 дня ....

ріка з черепахаминаша група

Така подорож в деякій мірі є випробуванням, відчуття ніби ти дивишся фільм і взагалі це все не з тобою. Однак сказати, що мені сподобалося - це нічого не сказати. Крутість цієї подорожі прямує до нескінченності ))

Анастасія Бутузова, Світлогорськ - Київ, 18 жовтня 2020.